німецька формальна соціологія

Іншим фундатором формальної соціології вважають німецького вченого Ґеорга Зіммеля (1858-1918). Він не залишив по собі таких всеохопних соціологічних систем, як Е. Дюркгайм або М. Вебер. Його дослідження стосувались найрізноманітніших проблем соціології, філософії, культури, мистецтва, релігії тощо. Але висловлені ним ідеї і дотепер привертають увагу дослідників. Соціологія, згідно з Ф. Тьоннісом, вивчає соціальне життя. Воно є розмаїтим і складається з певних соціальних зв'язків.

● соціологія вивчає суспільне життя, яке є розмаїтим і складається із певних соціальних зв’язків; ● там, де ворожнеча відіграє провідну роль, немає істинно соціального зв’язку – є лише сукупність ворогуючих людей → взаємозв’язки людей набагато різноманітніші, у суспільстві переважають соціальні зв’язки, засновані на прагненні до спільного життя → не держава утримує єдність суспільства, а спільна воля людей жити разом

70 Німецька формальна соціологія (Ґ.Зіммель та Ф.Тьонніс) . . 74. Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології . . . Місце М.Вебера в історії соціології та в розвитку гуманістичної і формальної соціології. Німецька формальна соціологія. Соціологічне вчення Г.Зіммеля. Соціації та їх різновиди.

Чистий (формальна) соціологія вивчає форми усуспільнення, які існують в будь-якому з історично відомих товариств, відносно стійкі і повторювані форми міжлюдських взаємодій. Форми соціального життя - це панування, підпорядкування, суперництво, поділ праці, освіта партій, солідарність і т. д. Всі ці форми відтворюються.

•31. Соціологічне дослідження: сутність, різновиди. Етапи підготовки і проведення соціологічного дослідження. •35. Соціологія освіти: предмет, об’єкт, структура, функції як галузевої соціології. Історична еволюція та сучасний стан соціології освіти. •36. Культура як предмет соціологічного дослідження: сутність, типи, основні елементи, функції культури у суспільстві. •37. Соціологія культури: предмет, об’єкт, проблемне поле досліджень. Культурологічні концепції у світовій соціології.

Соціологія / Соціологія - Сірий Є.В. На межі ХІХ-ХХ ст. з'явилися нові важливі соціологічні концепції, які значною мірою привели до професіоналізації соціології і виходу її на рівень теоретичного розвитку. Видатну роль у цей час відіграє поява та розвиток так званої німецької формальної соціології, домінуючою ознакою котрої був не натуралістичний напрям, який.

Немецкая формальная социология. На рубеже XIX—XX вв. позиция классического позитивизма испытывает значительные теоретико-методологические трудности в объяснении характера общественной жизни и перспектив социально-исторического развития. Все более настойчиво проявляются тенденции подвести общефилософское и логико-гносеологическое основание под отрицание принципов натурализма и естественнонаучных методов познания социальной реальности.

Отже, чиста (чи формальна) соціологія вивчає, за Зіммелем, форми усуспільнення, які існують у кожному з історично відомих суспільств, відносно стійкі і повторювані форми міжлюдських взаємодій. Як вважав німецький соціолог, усі ці форми відтворюються, наповнюючись відповідним змістом, у різного роду групах і соціальних організаціях, таких як: держава, релігійне суспільство, сім'я, економічне об'єднання і т. п.

Німецька школа соціології. Якщо для французької школи основними темами . Звідси бере початок формальна соціологія, основними поняттями якої є "утримання" (історично зумовлені цілі, мотиви, спонукання людських взаємодій) і "форма" (універсальний спосіб втілення і реалізації історично мінливих змістів). Людське суспільство - дивна суміш і взаємодія форми і змісту.

ФОРМАЛЬНА СОЦІОЛОГІЯ* — напрям у теоретичні соціології, пов’язаний насамперед з ім’ям Г. Зіммеля. Вважає, що об’єктом аналізу повинна бути форма соціальних відносин; вивчає зв’язки, які відрізняСуть його формальної соціології складають: "зміст" (куди він включав історично обумовлені цілі, мотиви, спонукання людських взаємодій) і "форма" (універсальний спосіб втілення і реалізації історично змінних змістів). Він вважав, що завдання "чистої" соціології полягає у вивченні і.

2. Формальна соціологія. Поняття форми і тісно що з ним поняття змісту — найважливіші поняття зиммелевской чистої, чи формальної, соціології. Завдання формальної соціології, отже, в тому, щоб розділити цілісні соціальні освіти на частини, суть у тому, щоб, як кажуть, тематизировать суспільство як межчеловеческое, межиндивидуальное явище.

Органіцизм Г. Спенсера. Німецька формальна соціологія (Г. Зіммель, Ф. Тьонніс). Розуміюча соціологія М. Вебера. Соціологізм Е. Дюркгейма. Вихідна система ролей: 1) О. Конт; 2) Е. Дюркгейм; 3) М. Вебер; 4) Г. Спенсер; 5) К. Маркс; 6) Ф. Тьоніс; 7) Ф. Знанецький; 8) структурний функціоналізм (Т. Парсонс, Г. Мертон); 9) теорія соціальних конфліктів (Ч. Мисс, Р. Дарендорф, Л. Козер); 10) символічний інтеракціонізм (Дж. Мід, М. Кун); 11) теорії соціального обміну (Дж.

Формальная социология представляет собой социологическое направление исследований, которое пользовалось существенных влиянием в конце XIX – начале XX ст. Основными представителями течения выступают Г. Зиммель, Г. П. Беккер и др. Социальные формы как предмет изучения формальной социологии. В рамках данного течения общество интерпретируется как результат взаимодействий людей.

Психологічний напрям у соціології. Соціологічна теорія марксизму. Німецька формальна філософія (Г. Зіммель, Ф. Тьонніс, Л. Фон Візе). Соціологічна спадщина Макса Вебера. Французька соціологічна школа.

Видатна роль у цьому належить так званій німецькій формальній соціології, домінуючою ознакою якої була духовно-історична орієнтація. Велику роль у цій галузі відіграє творчість Ф. Тьонніса, який стверджує, що соціологія вивчає зв’язки та відносини, які не є очевидними, можуть бути абстраговані від реальних життєвих ситуацій. Тому концепцію Тьонніса називають “формальною соціологією”, тобто такою, яка вивчає “чисті форми” соціальної взаємодії.

Цей курс лекцій належить до нової генерації підручників, за допомогою яких здійснюється перехід до нових, інтерактивних методів викладання та діалогової форми навчання. Він містить три теоретичні розділи, а також окремий розділ, присвячений розробці програми і технологій конкретно-соціологічних досліджень. Подаються рекомендації щодо ефективної організації навчального процесу, поточного контролю знань студентів із застосуванням тестової системи.