історія хвороби з хірургії шлунково кишкова кровотеча

Шлунково-кишкова кровотеча (ШКК) — стан, що характеризується кровотечею в просвіт шлунка або кишківника. Спостерігається з розширених вен стравоходу, при виразках шлунку та дванадцятипалої кишки, тріщинах та геморої прямої кишки, злоякісних пухлинах, черевному тифі, туберкульозі та інших захворюваннях шлунково-кишкового тракту. Рідко причиною ШКК може бути травма ШКТ. Найрозповсюдженішою причиною кровотеч ШКТ є виразкова хвороба.

Шлунково-кишкові інфекції в осіб з імунодефіцитом. ►Паразитарні захворювання шлунково-кишкового тракту. Амебіаз. Лямбліоз (жіардіаз). Кровотеча у просвіт ШКТ. 1. Кровотечi з верхнього відділу ШКТ (вище зв’язки Трейца) ≈80 % пацієнтів, госпіталізованих з приводу кровотечі до ШКТ. Найчастіші причини: виразка дванадцятипалої кишки, гостра геморагічна (ерозивна) гастропатія, виразка шлунка, варикозно розширені вени стравоходу, синдром Меллорі-Вейса, інші (рідше) — езофагіт або дуоденіт, новоутворення, виразки стравоходу і судинні мальформації.

4. Методи ендоскопічної діагностики кровотеч із нижніх відділів шлунково-кишкового тракту. 5. Диференційна діагностика ГШКК. «Виразкові ГШКК». 6. Екстрена ендоскопія – золотий стандарт виявлення джерела виразкової кровотечі. 7. Модифікована класифікація стигмат виразкової кровотечі за Forrest. 54. Ручні та апаратні анастомози в хірургії кровоточивого КРР. Переваги та недоліки. 55. Розбір клінічних випадків, дискусії з обговорюваних питань. «Додаткові». 56. Юкстапапілярні виразки, ускладнені шлунково-кишковою кровотечею. Класифікація. 57. Особливості діагностики юкстапапілярних виразок (ФГДС, КТ, ендосонографія).

• Синдром шлунково-кишкових кровотеч різної важкості виникає як ускладнення різних захворювань, яких налічують більше двохсот . • Для нього характерна наявність крові у травному тракті. Це проявляється знаходженням в більшій чи меншій кількості крові та продуктів її розпаду в калі та виникненням у частини хворих кривавої блювоти. 13. Групи причин появи крові у ШКТ: • порушення цілістності судин у стінці ШКТ; • проникнення крові через стінку судин внаслідок підвищеної проникливості капілярів; • зміна згортальної здатності крові. 14. Класифікація шлунково-кишкових кровотеч ( Н.Н. Крилов, 2001)

Невідкладна хірургія органів черевної порожнини (стандарти організації та . Невідкладні хірургічні хвороби органів черевної порожнини є найбільшою за . ОО – основний обмін ПЗ – підшлункова залоза С-м – синдром СДК – селективна деконтамінація СЗП – свіжозаморожена плазма СМВ – синдром Меллорі – Вейса ССС – серцево-судинна система ТГВ – тромбоз глибоких вен УЗД – ультразвукове дослідження ФГДС – фіброгастродуоденоскопія ЦНС – центральна нервова система ЧСС – частота скорочень серця ШІ – шоковий індекс ШКК – шлунково-кишкова кровотеча ШКТ – шлунково-кишковий тракт.

Реферати українською » Медицина, здоровье » Історія хвороби: Хронічна виразка тіла шлунка, ускладнена кровотечею. Реферат Історія хвороби: Хронічна виразка тіла шлунка, ускладнена кровотечею. Страница 1 из 2 | Следующая страница. Куратор: студент 313гр стомат. ф-та. Перенесені захворювання: Часті простудні захворювання. Епідеміологічний анамнез: інфекційний гепатит, черевної і висипний тифы, кишкові інфекції, захворювання заперечує. Шкідливі звички: курить (10-15 сигарет щодня), алкоголем зловживає. Аллергологический анамнез: непереносимості лікарських засобів, побутових речовин і продуктів харчування не зазначає.

Лекції з хірургії .doc. Скачиваний: 345. Шлунково-кишкова кровотеча супроводжується крововтратою різного ступеня і викликає значні патофізіологічні та патоморфологічні зміни в організмі, тяжкість яких залежить від швидкості кровотечі та об'єму крововтрати. При дефіциті ОЦК більше 30% знижується артеріальний і центральний венозний тиск, сповільнюється швидкість кровотоку, наростає такіхардія, виникає гіпоксія міокарду і головного мозку. При підозрі на шлунково-кишкову кровотечу діагностичні і лікувальні заходи проводять паралельно.

Історія даного захворювання. Захворів 20.05.08г. з'явився чорний стілець, слабкість, блювання «кавової» гущею. В екстреному порядку госпіталізований в ХВ ГБ № 4. 23.05.2008г з DS: Виразка шлунка з кровотечею. ІСТОРІЯ ЖИТТЯ. Народився 09.05.1965 р. в місті Твері. Діагноз: Хронічна виразка тіла шлунка, Ускладнення: шлункову кровотечу. Поступив по екстрених показаннями через 3 доби початку захворювання з клінічною картиною шлунково-кишкової кровотечі. Аналізи крові при надходженні: гемоглобін 112 г/л, еритроцити 3,7 х1012/л, гематокрит 0,34. При вступі за даними ЕФГДС виразка н/3 тіла шлунка 0,8 х0, 6х0, 2 см, що зупинилося кровотеча F-2А, ерозивно-геморагічний гастродуоденіт.

Захворювання почалось підгостро з появи болю в епігастрії, нудоти, втрати апетиту, печії, вираженої загальної слабості. Захворювання пацієнт пов’язує з погрішностями в харчуванні, зокрема з нехтуванням “перших” страв і частим прийомом їжі “всухомятку”. Схожих проявів у членів сім’ї та оточуючих хворий не відмічав. В зв’язку з прогресуючою симптоматикою, через 5 днів звернувся у поліклініку, звідки був направлений у Тернопільську обласну дитячу лікарню. До поступлення в лікарню медичної допомоги не отримував, самолікуванням не займався. Історія хвороби: лакунарна кокова ангіна. Історія хвороби: рецидивуючий обструктивний бронхіт в стадії загострення. Нове. Понятие и источники международного атомного права.

3) несправжні шлунково-кишкові кровотечі (хвороби крові, геморагічні діатези); 4) кровотечі нез'ясованої етіології. За джерелом кровотечі виділяють артеріальну, венозну, капілярну і змішану. За об'ємом крововтрати розрізняють: 1) крововтрату легкого ступеня (20 % ОЦК - до 1000 мл); 2) крововтрату середнього ступеня (до 30 % ОЦК - 1500 мл); 3) тяжку крововтрату (більше 30 % ОЦК, більше 1500 мл). Провідним напрямком в хірургії шлункових і дуоденальних кровотеч є органозберігаючі і органощадні (резекція певного сегмента шлунка) операції. У хворих із кровотечами з варикозно розширених вен стравоходу не завжди можна розраховувати на ефективність операції, оскільки можливі рецидиви кровотечі.

Гострі шлунково-кишкові кровотечі (ГШКК) можуть бути ускладненням цілої низки захворювань. За даними різних авторів, їх частота становить 50-150 випадків на 100 000 населення в рік. Щорічно в США ГШКК є причиною понад 300 000 випадків госпіталізації [1, 5]. У чоловіків ГШКК трапляються вдвічі частіше, ніж у. Однак найчастіше під кровотечею з нижніх відділів шлунково-кишкового тракту мають на увазі кровотечу з товстої кишки. Якщо джерело кровотечі розташоване між зв’язкою Трейца й ілеоцекальним клапаном, то таку кровотечу називають тонкокишковою. Кровотечі з верхніх відділів травного каналу становлять приблизно 90% всіх випадків шлунково-кишкових кровотеч.

Шлунково-кишкова кровотеча може розвиватися на будь-якому рівні від порожнини рота до заднього проходу і можуть бути явними або прихованими. Шлунково-кишкова кровотеча. Медичний експерт статті. Доктор Yona AVNI. Гастроентеролог. Олексій Портнов , Медичний редактор Останній перегляд: 11.04.2020. У пацієнтів з супутньою ішемічною хворобою серця можуть розвинутися стенокардія або інфаркт міокарда через гіпоперфузії. У пацієнтів з менш важким кровотечею може спостерігатися тільки помірна тахікардія (ЧСС> 100). Ортостатичні зміни пульсу (збільшення на> 10 ударів / хв) або артеріального тиску (зниження тиску на 10 мм рт.ст.) часто розвиваються після гострої втрати 2 од крові.

Шлунково-кишковi кровотечi при ерозивних гастритах зустрiчаються в клiнiцi в 13-17% випадкiв гострих геморагiй у шлунково-кишковий тракт i займають перше мiсце серед кровотеч невиразкової етiологiї. Захворювання зустрiчається як у чоловiкiв, так i в жiнок, але частiше спостерiгається в бiльш похилому вiцi. Найчастiше телеангiектазiї розташовуються на слизових оболонках порожнини рота, рiдше уражається слизова трахеї, бронхiв, шлунково-кишкового тракту, сечового мiхура й печiнки. Захворювання характеризується частими носовими кровотечами, якi з'являються в ранньому дитячому вiцi, телеангiектазi-ями й ангiомами з визначеною локалiзацiєю.

Гострі шлунково-кишкові кровотечі. Етіологія кровотеч з верхніх відділів ШКТ різноманітна (табл. 2.1), проте більшість випадків складають кровотечі, зумовлені виразковою хворобою. До того ж вони частіше бувають тяжкими, загрожуючи життю хворого та схильні до рецидивів. Лікування кровотеч із верхніх відділів ШКТ переслідує наступні цілі: стабілізація стану пацієнта; зупинка кровотечі; попередження рецидиву кровотечі. Таблиця 2.1. Диференціальна діагностика причин кривавої блювоти, мелени й кровотечі. Часті причини (84%). Нечасті причини (15%). Рідкісні причини (1%). Кровотечі з прямої кишки. Ви.

1. При хронічних кальозних та пенетруючих виразках. 2. Пептичних виразках шлунково - кишкових анастомозів ( синдром Камерона, виразка Кея ). 3. гострих виразках : - внаслідок токсичної або медикаментозної ( саліцилати, стероїдні гормони ) дії на слизову оболонку шлунка або кишки. - стресових ситуацій ( опіковий, кардіогенний, травматичний, психічний шок ). - при системних захворюваннях ( атеросклероз, гіпертонічна хвороба, капіляротоксикоз, лейкози, цироз печінки, уремія ). - ендокринних виразках ( синдром Золлінгера - Елісона, гіперпаратиреоз ).

Шлункова кровотеча - проблема, знайома багатьом. Кожен п'ятий язвенник відчував на собі симптоми внутрішньої кровотечі. І не тільки захворювання шлунка можуть призвести до такої біди, але і безліч інших проблем, від ракової пухлини до невдало проковтнутої кісточки. Кров всередині шлунку, там, де їй бути абсолютно точно не належить, - явище, що лякає, навіть для самих.