література театр і музичне мистецтво

1. Особливості розвитку літератури, театрального та музичного мистецтва у першій половині ХІХ ст. Основними художніми напрямками, що знайшли відображення в українській літературі та мистецтві цієї доби, були класицизм і романтизм. Розвиток традицій класицизму був пов’язаний з творчістю І.Котляревського, П.Гулака-Артемовського, Г.Квітки-Основ’яненка. Другим театральним центром Наддніпрянщини, де виник професійний театр, стала Полтава. У 1815 р. тут з'явився аматорський театр, душею якого був І.Котляревський, що часто виступав на сцені. Перегодом з ініціативи малоросійського генерал-губернатора Миколи Рєпніна було засновано професійний театр.

Розвиток архітектури супроводжувався активним становленням монументального мистецтва. Це пам’ятники губернатору Києва графу Бобринському, імператору Олександру ІІ (1872 р., скульптор І. Шретер та арх. І. Монігетті), київському губернатору Дрентельну (1889 р., арх. В. Ніколаєв), князю Володимиру Святославовичу (1853 р., скульптор-монументаліст П. Клодт;), Б. Хмельницькому (скульптор М. Микешин). У свою чергу, розвиток міст сприяв пожвавленню мистецької творчості, розвитку архітектури, театру.

Під впливом театрального мистецтва розвивалась музична культура українського народу. В народній музиці удосконалювались насамперед пісенні й танцювальні жанри. Значного поширення набули обрядові, родинно-побутові та ліричні пісні, а також народні танці — метелиці, гопаки, козачки тощо. Театр-балада поєднував елементи мистецтва лицедіїв, народної драми і шкільного театру. До його репертуару входили твори українських та іноземних авторів, п’єси, інтермедії. Зокрема, малий успіх п’єса Г.Кониського “Воскресіння мертвих”.

Театр балагана поєднував у собі елемент мистецтва лицедіїв, народної драми та шкільного театру До його репертуару входили твори українських та інозем них авторів, п'єси, інтермедії. Зокрема, мала успіх п'єсі Г. Кониського «Воскресіння мертвих». Під впливом театрального мистецтва розвивались му зична культура українського народу. В народній муііші удосконалювались насамперед пісенні і танцювальні жанри. У професіоналізації музичного мистецтва значну роль иідіграла фахова освіта. Вона здійснювалася на основі теоретичних праць композитора М. Дилецького, зокрема його «Граматики музикальної», яка узагальнювала практику п.'іртесного співу і композиції.

Розвиток театрального мистецтва в Україні пов'язаний з новаторськими пошуками таких режисерів, як І. Борис, С. Донченко, А. Жолдак, С. Мойсеєв, В. Петров, Б. Шарварко та ін. Світове визнання отримав Р. Віктюк, який розпочинав свою творчість у Львові, а згодом створив власний театр у Москві. Він, па думку найавторитетніших діячів театру та його дослідників, нині є одним із тих, хто визначає театральну естетику. Серед акторів виділяються такі майстри, як Б. Ступка, А. Роговцева, сестри Н. і О. Сумські, А. Хостікоєв, Б. Бенюк, Л. Задніпровський та ін. Розширилися можливості гастрольної діяль.

У добу Київської Русі театральне мистецтво найповніше втілювалося в народному і так званому княжому, дружинному театрі. Народний театр здобув найширше вираження у весільній народній обрядовості. Основою княжого театру були скоморохи та шпільмани. Проте ні скоморохи, ні шпільмани, ні свистільники, хоч і лишивши по собі широку популярність були чужі сценічному духові Русі. Вони театру не створили. Княжий театр спирався на лицарську пісню, маючи за основу два елементи: речитатив та величання. Репертуар княжого театру складався із драматичних поем, що, маючи речитативний характер, подавалися на му.

Музична культура і театральне мистецтво. Друга половина XVII–XVIII ст. в історії української культури – важливий період з огляду розвитку музичного барокового мистецтва, що увібрало традиції попередніх музичних шкіл. Музичні цехи як перші професійні об´єднання народних музикантів виникли ще наприкінці XVI ст. в Західній Україні і впродовж XVI–XIX ст. діяли майже в усіх великих містах України. Складовою мистецької культури України було театральне життя. Український театр XVII–XVIII ст. називають ще театром козацького бароко. Театральне життя XVII ст. відбувалося насамперед у школах.

Мистецтво є втілена духовність, духовність в мистецтві всіх часів і народів має генетичну природу, культове походження. У європейській культурі світська література в процесі секуляризації вийшла з релігійної, світський живопис - з іконописних келій, музика, спів, танці, - все це має обрядову природу, пов'язане з діяльністю, підносить людину, що виділяла його в різноманітному світі фауни. Здається, це треба пам'ятати, осягаючи і естетично оцінюючи художню творчість минулого і сьогодення. Витончене майстерність може проявлятися в діяннях поза духовності, але чи можна це назвати мистецт.

Кузьменко Л.І. Мистецький дивосвіт. Східний музичний театр……. Урок 24. Калюжка О.С. Музика свят і розваг. (музика, хореографія, література, образотворче мистецтво) взаємодіють між собою, тим самим створюючи такі популярні жанри мистецтва як театр, цирк, кіно. Отже, твори, які. ми сприймаємо і зором, і слухом водночас, створені поєднанням різних мистецьких засобів називаються синтезом мистецтва. А сьогоднішня тема нашого уроку «Музична і поетична інтонації», тому нашою метою буде визначити які жанри мистецтва виникають при взаємодії музичної інтонації та. поетичного слова.

Слайд 1. Література Музичне мистецтво Образотворче мистецтво Кіномистецтво. Слайд 2. Література У літературі панував метод «соціалістичного реалізму», на позиціях якого залишалися М. Бажан, М. Стельмах, О. Корнійчук. Слайд 3. О.Гончар український радянський письменник, літературний критик, громадський діяч. перший лауреат премії імені Тараса Шевченка (9 березня 1962), голова Спілки письменників України (1959–1971). (роман «Собор»). У музичному мистецтві збірігали національні традиції державний хор ім. Вірьовки, хорова капела «Думка», ансамбль танцю ім. П. Вірського, творчо працювали композитори П. Майборода, О. Білаш, В. Івасюк. Слайд 9. П. Майборода Композитор 1976. Слайд 10.

Театральне та музичне мистецтво. Восени 1917 р., за рішенням УЦР та Генерального секретаріату, у Києві створено Український національний театр. До складу його трупи увійшли І.Мар’яненко, Л.Курбас, С.Панківський, М.Садовський, П.Саксаганський та інші відомі українські актори. Пізніше, за фінансової підтримки уряду, на сценізацію українських вистав перейшли трупи ряду професійних драматичних театрів Києва, Чернігова, Полтави, Житомира, Катеринослава, Харкова, Одеси та інших міст. Діючим театрам для зміцнення їхньої матеріальної бази виділялися кошти, які не оподатковувалися. У театрах удосконалю.

Найбільший вибір готових шкільних презентацій! Музична культура 19 століття. Театр — презентація з будь-якого предмету на порталі GDZ4YOU — з нами вчитись дійсно легко, відчуй це! . В українській літературі драма з'являється на початку XIX ст. («Наталка Полтавка» Івана Котляревського, «Простак» В. Гоголя, «Быт Малороссии в первую половину 18 столетия» Т. М. (криптонім не розкрито), «Чари» Кирила Тополі, «Чорноморський побит»Якова Кухаренка, «Купала на Івана» С. Писаревського).